А я молода УКРАЇНКА! :)

Насамперед, що для мене є Україна? Україна - це моя батьківщина. Особливо хочеться звернути вашу увагу на край де я народилась, а саме місто, яке нараховує більше 1300 років - Чернігів. 10 віків тому Чернігів був суперником Києва і другим за значенням містом. Тут є багато древніх церков і соборів, що містять пам'ятники древнього живопису і архітектури 11-12 століття.


Кожна людина з великою любов'ю згадує те місце, де вона народилась. Це маленька батьківщина кожного з нас. Коли їх скласти разом, вийде велика держава - Україна, в якій багато талановитої та здібної молоді. Але нажаль часто не вистачає заохочення, котре спонукає молоду людину до активності стосовно прояву себе як УКРАЇНЦЯ. На мою думку, для створення могутньої держави необхідно не лише окремо прагнення молодої людини та окремо сприяння держави і влади, а їх сумісне бажання працювати в цьому напрямку, що породжує спільні "стиглі плоди". Україна вироджувалася, виростала з пожеж і руїн, виховувала нові покоління закоханих у рідну землю патріотів. Після Помаранчевої революції в Україні перемогли правда, свобода, надія на краще майбутнє. Мільйони людей виборювали це на майдані. Україна дійсно довела свою незалежність, свою силу та волю. Тільки керуючись національною ідеєю ми, справжній український народ, досягли нашої мети. Як зауважив О.Довженко: "Є воля - є людина. Нема волі - нема людини. Скільки волі - стільки людини". Отож наш народ проявив свій вольовий характер у вирішальну мить. І не важливо, прибічники якого руху перемогли, адже тепер, ми відчули смак справедливості і ніколи вже не забудемо його, будемо постійно боротися. Справжній українець має робити все для своєї країни, щоб громадяни нашої держави змогли працювати в Україні, а не шукати кращої долі і заробітку за кордон, покидаючи свої сім'ї. Я хочу, щоб українці не ділилися на прибічників заходу і сходу, щоб над нами завжди було мирне небо. УКРАЇНА не існує без різнобарв'я кожного її регіону, що доповнюють один одного!!!

Україна - це зелені сади, лани золотої пшениці, білі хати, високі гори, народні пісні, лагідні, працелюбні люди. Хто хоч раз гостював в Україні, невзмозі розлучатися з нею, бо вона притягує людину як магніт залізо. Я народилася в Україні, і мені безмежно дорога ця земля. Всю її не охопити думкою і уявою, а тим більш не розкажеш словом, вона вміщається лише в серці. Згадати лишень, а які пісні співають українці! Хто не був зачарований українською піснею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим, ніжним, сильним? Я була свідком того, які емоції викликають українські пісні навіть у наших найближчих сусідів - білорусів і росіян.

Хто я? Волею Божою я - українка. Знаю, що мій народ живе наперекір усім ворогам. І буде жити. В тому я сама! Українцям необхідно жити культурою і мовою своєї держави, як рослина, яка тягне соки із землі, щоб рости. Рідна мова - то чистилище душі нашої, яке не дає обірватися національним струнам. Я не бачу себе без рідної землі і хочу любуватися її красою. Чим більше буду любити сою країну, тим більше буду трудитися для неї. І бажано, щоб це усвідомлювало якомога більше українців! Як наслідок такого ставлення Україна стане багатою і могутньою державою. Ми, українці, є одним з великих європейських народів. Яскравим прикладом єдиного народу й справжньої народності є Україна як минулих сторіч, так і Україна сьогодення. Впродовж багатьох років українці боронили свою Батьківщину від ворогів, а почали цей шлях до свободи саме козаки. Адже, козацтво і неволя - це два антиподи. А хто тепер спроможний згуртувати натовп у нації? А без цього годі й мріяти про могутню й процвітаючу державу. Тільки народ, у якому живе пам'ять, що він козацького роду, спроможний втілювати у життя свої ідеї та мрії.

Життя в Україні - велика відповідальність. Адже тільки українська молодь - продовжувачі прекрасних і великих традицій, творці майбутнього України!

Я пишаюся тим, що я - УКРАЇНКА!

26.06.2008 р.